фуяра
Фуяра, -ри
ж.
1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. ум. фуярка. Желех.
Словник української мови ГрінченкаФуяра, -ри
ж.
1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377.
2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. ум. фуярка. Желех.
Словник української мови Грінченка