Словник української мови Грінченка

фірчати

Фірчати, -чу, -чиш

гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат. Вх. Лем. 4 77.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. фірчати — див. говорити  Словник синонімів Вусика