хабуз Хабуз, -зу м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках хабуз — Хаба́з, хабу́з: хабу́з: — бур'ян [14;22;IV] — бур'ян, бадилля [25] — високий бур'ян [2] — великий бур'ян [XIII] — дрібне бадилля, дрібне пруття [III] Словник з творів Івана Франка хабуз — хабу́з іменник чоловічого роду хащі діал. Орфографічний словник української мови хабуз — ХАБУ́З див. хаба́з. Словник української мови у 20 томах хабуз — див. хабаз. Великий тлумачний словник сучасної мови хабуз — ХАБУ́З див. хаба́з. Словник української мови в 11 томах