хабуз

Хабуз, -зу

м.

1) Грубыя сорныя травы. Желех.

2) = хабаз. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хабуз — Хаба́з, хабу́з: хабу́з: — бур'ян [14;22;IV] — бур'ян, бадилля [25] — високий бур'ян [2] — великий бур'ян [XIII] — дрібне бадилля, дрібне пруття [III] Словник з творів Івана Франка
  2. хабуз — хабу́з іменник чоловічого роду хащі діал. Орфографічний словник української мови
  3. хабуз — ХАБУ́З див. хаба́з. Словник української мови у 20 томах
  4. хабуз — див. хабаз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хабуз — ХАБУ́З див. хаба́з. Словник української мови в 11 томах