хабуз

хабу́з

іменник чоловічого роду

хащі

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хабуз — Хаба́з, хабу́з: хабу́з: — бур'ян [14;22;IV] — бур'ян, бадилля [25] — високий бур'ян [2] — великий бур'ян [XIII] — дрібне бадилля, дрібне пруття [III] Словник з творів Івана Франка
  2. хабуз — ХАБУ́З див. хаба́з. Словник української мови у 20 томах
  3. хабуз — див. хабаз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хабуз — ХАБУ́З див. хаба́з. Словник української мови в 11 томах
  5. хабуз — Хабуз, -зу м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех. Словник української мови Грінченка