1. Словник української мови Грінченка

хаботя

Хабо́тя, -ті

ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаботя — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  2. хаботя — ХАБО́ТЯ, ті, ж., розм. Неповоротка, сповільнена жінка. Сам піде, або пішле хаботю (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. хаботя — -і, ж., діал. Неповоротка, незграбна жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови