хаботя
хабо́тя
-і, ж., діал.
Неповоротка, незграбна жінка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хаботя — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
- хаботя — ХАБО́ТЯ, ті, ж., розм. Неповоротка, сповільнена жінка. Сам піде, або пішле хаботю (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- хаботя — Хабо́тя, -ті ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у. Словник української мови Грінченка