хабоття

Хабоття, -тя

с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хабоття — хабо́ття іменник середнього роду мотлох, дрантя розм. Орфографічний словник української мови
  2. хабоття — див. залишок; одяг Словник синонімів Вусика
  3. хабоття — ХАБО́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Старі речі домашнього вжитку; мотлох, дрантя. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня [непотріб]: то дране, то погане, – саме хабоття (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. хабоття — -я, с., збірн., розм. Старі речі хатнього вжитку; мотлох, дрантя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хабоття — МО́ТЛОХ збірн. (старі речі домашнього вжитку, одяг, клапті тощо), ДРА́НТЯ, БАРАХЛО́ розм., ХАБО́ТТЯ розм. Якісь конспекти, рисунки, химерні мережива з різних математичних значків... Навіщо він мені, цей школярський мотлох? (С. Словник синонімів української мови
  6. хабоття — Хабо́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хабоття — ХАБО́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Старі речі домашнього вжитку; мотлох, дрантя. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня [непотріб]: то дране, то погане,— саме хабоття (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах