халамидник —
див. бешкетник; непокірний
Словник синонімів Вусика
халамидник —
ХАЛАМИ́ДНИК, а, ч., розм., зневажл. 1. заст. Босяк, голодранець. Забажалося йому побути між “халамидниками” – тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний). 2. Бешкетник, пустун. Громада, зніяковівши, втихла.
Словник української мови у 20 томах
халамидник —
халами́дник знев. бешкетник, пустун (ср, ст)|| = ваґабунда
Лексикон львівський: поважно і на жарт
халамидник —
(-а) ч.; крим.; зневажл. Дрібний злодій. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 483.
Словник жарґонної лексики української мови
халамидник —
-а, ч., розм., зневажл. 1》 заст. Босяк, голодранець. 2》 Бешкетник, пустун. || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
халамидник —
БОСЯ́К розм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення — перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИК заст.; ЛЮ́МПЕН розм., ДРАБ діал., зневажл. (безвідносно до країни).
Словник синонімів української мови
халамидник —
ХАЛАМИ́ДНИК, а, ч., розм., зневажл. 1. заст. Босяк, голодранець. Забажалося йому побути між «халамидниками» — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Мирний, І, 1954, 353). 2. Бешкетник, пустун. Громада, зніяковівши, втихла.
Словник української мови в 11 томах