халупина —
халупи́на іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
халупина —
див. дім; халабуда
Словник синонімів Вусика
халупина —
ХАЛУПИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що халу́па. [Мотрона:] Краще в халупині, та в своїй! Сонце зійде, у віконце гляне – моє сонце (М. Куліш); Мешкав він [Анжело] у маленькій халупині й не мав за душею нічого, окрім маленької рябої курочки (з казки).
Словник української мови у 20 томах
халупина —
-и, ж., розм. Те саме, що халупа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
халупина —
ХАЛУПИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що халу́па. [Мотрона:] Краще в халупині, та в своїй! Сонце зійде, у віконце гляне — моє сонце (М. Куліш, П’єси, 1960, 146).
Словник української мови в 11 томах