халупина
ХАЛУПИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що халу́па.
[Мотрона:] Краще в халупині, та в своїй! Сонце зійде, у віконце гляне – моє сонце (М. Куліш);
Мешкав він [Анжело] у маленькій халупині й не мав за душею нічого, окрім маленької рябої курочки (з казки).
Словник української мови (СУМ-20)