харчівник

Харчівни́к, -ка

м. Кормящійся. У мене є сім душ харчівників: я, жінка і п'ятеро дітей, а хліб дорогий. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. харчівник — ХАРЧІВНИ́К, а, ч., розм., рідко. Той, хто харчується, кого годують; їдець, утриманець. У мене є сім душ харчівників: я, жінка, п'ятеро дітей, а хліб дорогий (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах