хащ
Хащ, -щу
м.
1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (од татар). КС. 1884. VIII. 720.
2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. Вх. Зн. 76. То же знач. ми. хащі. Вас. 206.
Словник української мови Грінченка