хащ —
ХАЩ, у, збірн., діал. Хмиз. Закопає було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
хащ —
Хащ, -щу м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (од татар). КС. 1884. VIII. 720. 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. Вх. Зн. 76. То же знач. ми. хащі. Вас. 206.
Словник української мови Грінченка