хвус

Хвус, -су

м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус. Гн. І. 94.

Значення в інших словниках

1. хвус — ХВУС, у, ч., діал. Гуща. Вдова збирала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то хвус (Сл. Б. Грінченка); Був незручно викочений на середину столик. Дві чашки з-під кави із задубілим темно-бурим хвусом на дні (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. хвус — -у, ч., зах. Гуща, рештки на дні.  Великий тлумачний словник сучасної мови