1. Словник української мови Грінченка

хвус

Хвус, -су

м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус. Гн. І. 94.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвус — ХВУС, у, ч., діал. Гуща. Вдова збирала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то хвус (Сл. Б. Грінченка); Був незручно викочений на середину столик. Дві чашки з-під кави із задубілим темно-бурим хвусом на дні (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. хвус — -у, ч., зах. Гуща, рештки на дні. Великий тлумачний словник сучасної мови