1. Словник української мови у 20 томах

хвус

ХВУС, у, ч., діал.

Гуща.

Вдова збирала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то хвус (Сл. Б. Грінченка);

Був незручно викочений на середину столик. Дві чашки з-під кави із задубілим темно-бурим хвусом на дні (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвус — -у, ч., зах. Гуща, рештки на дні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хвус — Хвус, -су м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус. Гн. І. 94. Словник української мови Грінченка