Словник української мови Грінченка

хибанок

Хибанок, -нка

м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть. Подольск. г.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хибанок — ХИБА́НОК, нка, ч., стол. Вид гембеля з довгою колодкою для прикінцевого вирівнювання поверхні. Шерстебка першу шерсть здіймає, потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок – він уже хиби не дасть (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. хибанок — -нка, ч., спец. Рубанок для останнього стругання деревини.  Великий тлумачний словник сучасної мови