хибань

Хибань

нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. Гол. ІІІ. 435. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька. Гол.

Значення в інших словниках

1. хибань — ХИБА́НЬ, част. пит., діал. Хіба. А ні я тя [тебе] зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах