хибань

ХИБА́НЬ, част. пит., діал.

Хіба.

А ні я тя [тебе] зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. хибань — Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. Гол. ІІІ. 435. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька. Гол.  Словник української мови Грінченка