хибати
Хибати, -баю, -єш
гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Словник української мови ГрінченкаХибати, -баю, -єш
гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Словник української мови Грінченка