хитрово
Хитро́во
нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. ІІ. 82.
Словник української мови ГрінченкаХитро́во
нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. ІІ. 82.
Словник української мови Грінченка