Словник української мови Грінченка

хитрово

Хитро́во

нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. ІІ. 82.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хитрово — присл., заст. Хитро, лукаво.  Великий тлумачний словник сучасної мови