Словник української мови Грінченка

хитючий

Хитю́чий, -а, -е

1) = хисткий 1. Се хитючий човен. Волч. у.

2) = хисткий 3. Яка хитюча гілька. Нѣжин. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хитючий — -а, -е, діал. Гнучкий, хисткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови