хлоп'ятко

Хлоп'я, -яти

с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні. Шевч. 553.

Значення в інших словниках

1. хлоп'ятко — хлоп'я́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хлоп'ятко — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлоп'ятко — ХЛОП'Я́ТКО, а, с. Пестл. до хлоп'я́ 1. Дивлюся: під тином сердешна дитина, Хлоп'ятко маленьке, – вся в латах свитина... (Б. Грінченко); Мале хлоп'ятко по цілих днях бігало по полю, поміж високих лопухів (М. Коцюбинський); Та й хлоп'ятко моє полюбило Марію (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
4. хлоп'ятко — -а, с. Пестл. до хлоп'я 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови