хлоп'ятко

ХЛОП'Я́ТКО, а, с.

Пестл. до хлоп'я́ 1.

Дивлюся: під тином сердешна дитина, Хлоп'ятко маленьке, – вся в латах свитина... (Б. Грінченко);

Мале хлоп'ятко по цілих днях бігало по полю, поміж високих лопухів (М. Коцюбинський);

Та й хлоп'ятко моє полюбило Марію (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. хлоп'ятко — хлоп'я́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хлоп'ятко — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлоп'ятко — -а, с. Пестл. до хлоп'я 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлоп'ятко — Хлоп'я, -яти с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. ум.  Словник української мови Грінченка