Словник української мови Грінченка

хлюпотіти

Хлюпотіти, -чу, -чеш

гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хлюпотіти — хлюпоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. хлюпотіти — див. лити  Словник синонімів Вусика
  3. хлюпотіти — ХЛЮПОТІ́ТИ див. хлюпота́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. хлюпотіти — див. хлюпотати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хлюпотіти — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
  6. хлюпотіти — Хлюпоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть і хлюпота́ти, -почу́, -по́чеш, -чуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хлюпотіти — ХЛЮПОТІ́ТИ див. хлюпота́ти.  Словник української мови в 11 томах