Словник української мови Грінченка

хлюпій

Хлюпій, -пія

м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хлюпій — ХЛЮПІ́Й, я, ч., зневажл., рідко. Той, хто розплескує, орозхлюпує воду або іншу рідину. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки [тільки] умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. хлюпій — -я, ч. Той, хто часто щось розхлюпує, роспліскує.  Великий тлумачний словник сучасної мови