хляп —
ХЛЯП, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий короткий звук. – Це ж подібне до пастки, – промовив він похмуро. – Сальце там, ідеали ирізні. Поластивсь – хляп! – і в пастці, і бринчить [бриньчить] на тобі якийсь ланцюжок. Ні під три чорти! (В.
Словник української мови у 20 томах
хляп —
I виг., зах. 1》 Звуконаслідування, що означає глухий короткий звук. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. хляпати і хляпнути. II -а, ч., зах. Удар.
Великий тлумачний словник сучасної мови