хлібчик

Хлібчик, -ка

м.

1) ум. отъ хліб.

2) Родъ дѣтской игры. Ив. 55.

3) — чо́ртів. раст. Nonnea pulla Dc. ЗЮЗО. І. 129, 177.

Значення в інших словниках

1. хлібчик — хлі́бчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хлібчик — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. хлібчик — ХЛІ́БЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хліб 1. Печу, печу хлібчик, Дітям на обідчик (дитяча лічилка); – Не журися. Ось поїж-но хлібчика з м'ясом. А ми вже щось придумаєм тим часом (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах
4. хлібчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до хліб 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хлібчик — Хлі́бчик, -ка, на -ку; -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хлібчик — ХЛІ́БЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хліб 1.  Словник української мови в 11 томах