хлібчик —
ХЛІ́БЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хліб 1. Печу, печу хлібчик, Дітям на обідчик (дитяча лічилка); – Не журися. Ось поїж-но хлібчика з м'ясом. А ми вже щось придумаєм тим часом (П. Воронько).
Словник української мови у 20 томах
хлібчик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до хліб 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
хлібчик —
Хлі́бчик, -ка, на -ку; -чики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хлібчик —
Хлібчик, -ка м. 1) ум. отъ хліб. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 55. 3) — чо́ртів. раст. Nonnea pulla Dc. ЗЮЗО. І. 129, 177.
Словник української мови Грінченка