ховрашок

Ховрах, -ха

м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Гліб. ум. ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.

Значення в інших словниках

1. ховрашок — ховрашо́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ховрашок — ХОВРАШО́К, шка́, ч. Те саме, що ховра́х. Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Т. Шевченко); В траві дзвенять коники, ворушаться ховрашки, миготять вушками (І.  Словник української мови у 20 томах
3. ховрашок — -шка, ч. Те саме, що ховрах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ховрашок — Ховрашо́к, -шка́; -шки́, -шкі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ховрашок — ХОВРАШО́К, шка́, ч. Те саме, що ховра́х. На території УРСР водиться три види ховрашків: європейський, крапчастий та малий (Шкідн. поля.., 1949, 114); Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють (Шевч.  Словник української мови в 11 томах