Словник української мови Грінченка

ходовитий

Ходови́тий, -а, -е

Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь. Міусск. окр.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ходовитий — (кінь) ШВИДКИЙ, (човен) швидкобіжний, кн. швидкохідний  Словник синонімів Караванського
  2. ходовитий — ХОДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Який має хорошу ходу, ступу. Ходовитий кінь (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. ходовитий — -а, -е, діал. Із гарним поступом (у 1 знач.). Ходовитий кінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ходовитий — Ходови́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)