ходовик Ходови́к, -ка м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках ходовик — ХОДОВИ́К, а, ч., риб., розм. Риба, що пливе вгору по річці на нерест. Словник української мови у 20 томах ходовик — -а, ч., діал. Риба, що пливе з моря вгору по річці на нерест. Великий тлумачний словник сучасної мови