ходовик

ходови́к

-а, ч., діал.

Риба, що пливе з моря вгору по річці на нерест.

Значення в інших словниках

1. ходовик — ХОДОВИ́К, а, ч., риб., розм. Риба, що пливе вгору по річці на нерест.  Словник української мови у 20 томах
2. ходовик — Ходови́к, -ка м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.  Словник української мови Грінченка