Словник української мови у 20 томах

ходовик

ХОДОВИ́К, а, ч., риб., розм.

Риба, що пливе вгору по річці на нерест.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ходовик — -а, ч., діал. Риба, що пливе з моря вгору по річці на нерест.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ходовик — Ходови́к, -ка м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.  Словник української мови Грінченка