ходовий
ХОДОВИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до ходу (у 1 знач.), пов'язаний з ним.
2. Пов'язаний з роботою, ходом машини чи механізму; робочий.
Основними вузлами трактора є двигун, трансмісія і ходова система (з наук. літ.);
Ходова частина автомобіля складається з рами, осей, коліс з шинами та підвіски, яка еластично з'єднує осі з рамою (з навч. літ.).
3. Признач. для ходіння.
Ходова доріжка;
// Признач. для проходу.
До робочого місця треба було добуватися вузенькою вертикальною горловиною – ходовим гезенком, деручись по вузькій і хисткій залізній драбині (Д. Ткач).
4. Не закріплений у постійному положенні; рухомий.
5. Який працює, перебуває в роботі, експлуатації (на відміну від того, що стоїть на ремонті, – про механізми, машини тощо).
Ходова піч;
// Який використовують для машин, що перебувають в експлуатації, на ходу.
6. Який користується великим попитом, популярністю.
На основі вивчення інтересів читача треба виробити типи масових ходових видань (з наук.-попул. літ.);
Ярмарки скрізь гудуть. Тільки товарів давай ходових (В. Кучер);
// Широковживаний, дуже поширений, відомий.
Ходовий прийом.
7. Який переміщується в певному напрямі;
// Який іде вгору за течією метати ікру або пересувається масами в певний час (про рибу).
В лимані [Дніпровському] риба ходова підходить туди з моря (Сл. Б. Грінченка);
// Який рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь (про вітер); попутний.
[Генерал:] Бензину досить? [Єфрейтор:] Вистачить! А коли що – можна й вітрило піднять. Вітер – ходовий! (Я. Мамонтов);
Ворог уже повернув човен, поставив вітрило і з ходовим вітром хутко віддалявся (О. Донченко);
[Шульга:] Віра в сили людини для мене більше, ніж ходовий вітер вітрилові корабля... (Н. Рибак);
Галери – .. це величезні кораблі, що ходять на веслах, але з двома щоглами на випадок ходового вітру (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)