ходовий

ХОДОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до ходу (у 1 знач.), пов'язаний з ним.

2. Пов'язаний з роботою, ходом машини чи механізму; робочий.

Основними вузлами трактора є двигун, трансмісія і ходова система (з наук. літ.);

Ходова частина автомобіля складається з рами, осей, коліс з шинами та підвіски, яка еластично з'єднує осі з рамою (з навч. літ.).

3. Признач. для ходіння.

Ходова доріжка;

// Признач. для проходу.

До робочого місця треба було добуватися вузенькою вертикальною горловиною – ходовим гезенком, деручись по вузькій і хисткій залізній драбині (Д. Ткач).

4. Не закріплений у постійному положенні; рухомий.

5. Який працює, перебуває в роботі, експлуатації (на відміну від того, що стоїть на ремонті, – про механізми, машини тощо).

Ходова піч;

// Який використовують для машин, що перебувають в експлуатації, на ходу.

6. Який користується великим попитом, популярністю.

На основі вивчення інтересів читача треба виробити типи масових ходових видань (з наук.-попул. літ.);

Ярмарки скрізь гудуть. Тільки товарів давай ходових (В. Кучер);

// Широковживаний, дуже поширений, відомий.

Ходовий прийом.

7. Який переміщується в певному напрямі;

// Який іде вгору за течією метати ікру або пересувається масами в певний час (про рибу).

В лимані [Дніпровському] риба ходова підходить туди з моря (Сл. Б. Грінченка);

// Який рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь (про вітер); попутний.

[Генерал:] Бензину досить? [Єфрейтор:] Вистачить! А коли що – можна й вітрило піднять. Вітер – ходовий! (Я. Мамонтов);

Ворог уже повернув човен, поставив вітрило і з ходовим вітром хутко віддалявся (О. Донченко);

[Шульга:] Віра в сили людини для мене більше, ніж ходовий вітер вітрилові корабля... (Н. Рибак);

Галери – .. це величезні кораблі, що ходять на веслах, але з двома щоглами на випадок ходового вітру (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

ходовий

Значення в інших словниках