1. Словник української мови у 20 томах

ходня

ХОДНЯ́, і́, ж., розм.

Те саме, що ході́ння.

І доки ще ця ходня буде? Спати пора (Сл. Б. Грінченка);

Біда вбогому чоловікові паруватись. За думками і ніч мала, а за ходнею – день (Ганна Барвінок);

Яким зараз пристав до Зосі, взявши на руки хлопчика, в котрого боліли од ходні ноженята (І. Нечуй-Левицький);

Ноги в неї тремтіли од трудної ходні, в голові бродили безладні думки й міркування (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходня — ходня́ іменник жіночого роду ходіння розм. Орфографічний словник української мови
  2. ходня — див. дорога Словник синонімів Вусика
  3. ходня — -і, ж., розм. Те саме, що ходіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ходня — ХОДНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ході́ння. Біда вбогому чоловікові паруватись. За думками і ніч мала, а за ходнею — день (Барв., Опов.., 1902, 313); Яким зараз пристав до Зосі, взявши на руки хлопчика, в котрого боліли од ходні ноженята (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. ходня — Ходня, -ні ж. = хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора. Харьк. Словник української мови Грінченка