ходня
ХОДНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ході́ння.
Біда вбогому чоловікові паруватись. За думками і ніч мала, а за ходнею — день (Барв., Опов.., 1902, 313);
Яким зараз пристав до Зосі, взявши на руки хлопчика, в котрого боліли од ходні ноженята (Н.-Лев., І, 1956, 199);
Ноги в неї тремтіли од трудної ходні, в голові бродили безладні думки й міркування (Коцюб., І, 1955, 362).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ходня — ходня́ іменник жіночого роду ходіння розм. Орфографічний словник української мови
- ходня — див. дорога Словник синонімів Вусика
- ходня — ХОДНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ході́ння. І доки ще ця ходня буде? Спати пора (Сл. Б. Грінченка); Біда вбогому чоловікові паруватись. Словник української мови у 20 томах
- ходня — -і, ж., розм. Те саме, що ходіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ходня — Ходня, -ні ж. = хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора. Харьк. Словник української мови Грінченка