ходовий
ходови́й
-а, -е.
1》 Стос. до ходу (у 1 знач.), пов'язаний з ним.
Ходова вахта — вахта під час плавання судна.
Ходова рубка заст. — штурманська, стернова рубка, з якої здійснюється керування судном під час плавання.
Ходовий місток — основний пост керування судном під час плавання.
Ходові випробування — випробування, які здійснюються під час ходу, руху судна.
Ходові вогні — суднові сигнальні вогні, що їх запалюють під час плавання.
2》 Пов'язаний з роботою, ходом машини чи механізму; робочий.
3》 Признач. для ходіння. Ходова доріжка.
|| Признач. для проходу.
4》 Не закріплений у постійному положенні; рухомий.
5》 Який працює, перебуває в роботі, експлуатації (на відміну від того, що стоїть на ремонті, – про механізми, машини тощо). Ходова піч.
|| Який використовують для машин, що перебувають в експлуатації, на ходу.
Ходовий парк — парк машин, які перебувають в експлуатації.
6》 Який користується великим попитом, популярністю. Ходовий товар.
|| Широковживаний, дуже поширений, відомий.
7》 Який переміщується в певному напрямі.
|| Який іде вгору за течією метати ікру або пересувається масами в певний час (про рибу).
|| Який рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь (про вітер); попутний.
Ходове судно — судно, яке йде вгору по річці.
Значення в інших словниках
- ходовий — ходови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- ходовий — (вал) робочий, (деталь) рухомий, (товар) популярний, що має попит, (вітер) погожий, сприятливий, св. попутний Словник синонімів Караванського
- ходовий — [ходовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і Орфоепічний словник української мови
- ходовий — ХОДОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до ходу (у 1 знач.), пов'язаний з ним. 2. Пов'язаний з роботою, ходом машини чи механізму; робочий. Основними вузлами трактора є двигун, трансмісія і ходова система (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- ходовий — ПОПУ́ТНИЙ (який пересувається в одному напрямку з кимсь), ПОДОРО́ЖНІЙ, ХОДОВИ́Й, ПОГО́ЖИЙ (про вітер). Я підніс руку, й машина слухняно зупинилась, хоч попутний транспорт, як правило, зупиняється рідко (Є. Словник синонімів української мови
- ходовий — Ходови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ходовий — ХОДОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до ходу (у 1 знач.), пов’язаний з ним. Ходова́ ва́хта — вахта під час плавання судна; Ходова́ р́убка, заст. Словник української мови в 11 томах
- ходовий — Ходовий, -а, -е 1) Попутный (о вѣтрѣ). Мнж. 148. 2) — ва́ ри́ба = ходовик. В Лимані (Дніпровому) риба ходова підходить туди з моря. Черк. у. Словник української мови Грінченка