хоробливий

Хоробли́вий, -а, -е

Болѣзненный. Желех.

Значення в інших словниках

1. хоробливий — хоробли́вий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. хоробливий — Хворовитий, хоровитий, слабовитий, ХИРЯВИЙ п! НЕДУЖИЙ, КВОЛИЙ, (- пристрасть) П. ненормальний, неприродний, патологічний  Словник синонімів Караванського
3. хоробливий — ХОРОБЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Хворобливий. Яке він [учитель] добро зможе зробити людям? Забутий, загнаний, з вимученим лицем, з боязким хоробливим блиском в очах (С. Васильченко); Кесар здригнувся, почувши кроки позад себе.  Словник української мови у 20 томах
4. хоробливий — -а, -е, діал. Хворобливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хоробливий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал.  Словник синонімів української мови
6. хоробливий — Х(в)оробли́вий, -ва, -ве хворобли́вий і хоробли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хоробливий — ХОРОБЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Хворобливий. Яке він [учитель] добро зможе зробити людям? Забутий, загнаний, з вимученим лицем, з боязким хоробливим блиском в очах (Вас., Незібр. тв., 1941, 189); Кесар здригнувся, почувши кроки позад себе.  Словник української мови в 11 томах