хохол —
хохо́л 1 іменник чоловічого роду чуб розм. хохо́л 2 іменник чоловічого роду, істота про українця зневажл.
Орфографічний словник української мови
хохол —
ХОХО́Л, хохла́, ч., розм. Зневажлива назва українця. – Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (З. Тулуб); – Ну, ти, хохол. Все тобі смішки, – Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (О.
Словник української мови у 20 томах
хохол —
хохла, ч., розм. Зневажл. назва українця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хохол —
ХОХО́Л, хохла́, ч., заст., розм. Зневажлива назва українця. — Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (Тулуб, В степу.., 1964, 28); — Ну, ти, хохол. Все тобі смішки,— Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (Довж., Зач. Десна, 1957, 415).
Словник української мови в 11 томах