хрон —
А, ч. 1. Хронічний наркоман або алкоголік. Міхаїл Комар був київським хроном, відомим у своєму мікрорайоні на Ширмі завдяки своїй алкоголічній народній мудрості (С. Пиркало). 2. Людина, що має будь-які хронічні захворювання.
Словник сучасного українського сленгу
хрон —
(-а) ч. 1. мол., жрм; зневажл. Алкоголік, п'яниця. "А Джек Лондон <...>!Він теж був страшенний хрон!.." (О. Яровий, Чекання несподіванки). ПСУМС, 76. 2. нарк. Наркоман, який систематично вживає наркотики. ПСУМС, 76.
Словник жарґонної лексики української мови