хрон
(-а) ч.
1. мол., жрм; зневажл. Алкоголік, п'яниця. "А Джек Лондон <...>!Він теж був страшенний хрон!.." (О. Яровий, Чекання несподіванки). ПСУМС, 76.
2. нарк. Наркоман, який систематично вживає наркотики. ПСУМС, 76.
Короткий словник жарґонної лексики української мови