хто
Хто, кого
мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. А хто тут у лисиччиній хатці? Рудч. Ск. І. 45. Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? МВ. І. 11. Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. Шевч. 196. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. Шевч. 40. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла. Волч. у.
Словник української мови Грінченка