Словник української мови Грінченка

хурта

Хурта, -ти

ж. = хуртовина 1. Пустіть, добродію ласкавий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа. О. 1862. IV. 88.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хурта — див. заметіль  Словник синонімів Вусика
  2. хурта — ХУ́РТА, и, ж. Те саме, що хуртови́на у 1 знач. Пустіть, добродію ласковий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. хурта — -и, ж., заст. Хурделиця, завірюха.  Великий тлумачний словник сучасної мови