хуртеча

Хуртеча, -чі

ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. Щог. В. 135. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно. Щог. Сл. 100.

Значення в інших словниках

1. хуртеча — див. заметіль  Словник синонімів Вусика
2. хуртеча — І, ж., розм. Те саме, що хуртовина. За вікном — хуртечі, І схиливши плечі, Слухаєш хорали Диких молитов. (Т.1, кн.2:6).  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. хуртеча — ХУРТЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що хуртови́на 1, 3. Надворі мете хуртеча, Ліпе сніг в вікно (Я. Щоголів); Дівчина з тихою усмішкою прислухалась до голосіння хуртечі (О.  Словник української мови у 20 томах
4. хуртеча — -і, ж., розм. Те саме, що хуртовина 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хуртеча — ХУРТЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що хуртови́на 1, 3. Надворі мете хуртеча, Ліпе сніг в вікно (Щог., Поезії, 1958, 371); Дівчина з тихою усмішкою прислухалась до голосіння хуртечі (Донч.  Словник української мови в 11 томах