хурія

Хурія, -рії

ж.

1) Мятель. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою. О. 1862. V. 66. На дворі хвижа та хурія. Ном. № 6851.

2) Ругня и драка. Ну вже, діти, ховайте усе, бо батько іде, іще й барана веде, то певно якусь хурію підійме. От лиха година та нещаслива мені з ним: де нап'ється, а усе додому іде. Рудч. Ск. ІІ. 130.

Значення в інших словниках

1. хурія — див. заметіль; сварка  Словник синонімів Вусика
2. хурія — ХУ́РІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що хуртови́на 1. Ні в світі не поїду уночі, як хурія на дворі, бо трохи не наложили головою (Сл. Б. Грінченка); На дворі хвижа та хурія (Номис); Вони теж ледь не загинули в. ту хурію, з кубел своїх повилазили, матір кликали.  Словник української мови у 20 томах
3. хурія — -ї, хуря, -і, ж., заст. 1》 Хурделиця. 2》 Лайка та бійка.  Великий тлумачний словник сучасної мови