хухнути
Хухнути, -ну, -неш
гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. І. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.
Словник української мови ГрінченкаХухнути, -ну, -неш
гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. І. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.
Словник української мови Грінченка