Словник української мови Грінченка

цабе

Цабе

1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Рудч. Ск. ІІ. 142. Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. Ном. № 10363.

2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. Левиц. Пов. 26.

3) Какъ существ. с. р. Важная, значительная особа. Ото велике цабе до волости приїздило. Лубен. у. Він дума, що тепер уже дуже велике цабе. Канев. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. цабе — цабе́ 1 вигук незмінювана словникова одиниця цабе́ 2 прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця цабе́ 3 іменник середнього роду поважна персона ірон.  Орфографічний словник української мови
  2. цабе — (висока особа) ІР. достойник, туз, о. кум королю <�і сват міністру>; ЯК (!) див. ПРАВОРУЧ.  Словник синонімів Караванського
  3. цабе — ЦАБЕ́, САБЕ́. 1. Вигук, яким волів повертають праворуч. – Гей та цоб, та цабе! – от і вся невеличка наука погонича (Панас Мирний); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха “соб”, треба повертати вліво, “цабе” – вправо (Григорій Тютюнник). 2. присл.  Словник української мови у 20 томах
  4. цабе — цабе́: ◊ вели́ке цабе́ вул., ірон., знев. 1. поважна, впливова особа (м, ср, ст)||велике айвай 2. той, хто вважає себе кращим за інших (м, ср, ст)||велике айвай  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цабе — 1》 Вигук, яким волів повертають праворуч. 2》 присл. У правий бік, праворуч. 3》 у знач. ім., невідм., с., ірон. Поважна, впливова особа. Велике цабе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цабе — вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І.  Фразеологічний словник української мови
  7. цабе — ВПРА́ВО (УПРА́ВО) (у правий бік; з правого боку), ВПРАВО́РУЧ (УПРАВО́РУЧ), ПРАВО́РУЧ, НАПРА́ВО, ЦАБЕ́ розм. Оглянулися вони й забачили темні гаї.. і управо якийсь хуторець (Марко Вовчок); Пріська пішла вправоруч до села (Б. Грінченко); Село.  Словник синонімів української мови
  8. цабе — ЦАБЕ́. 1. Вигук, яким волів повертають праворуч. — Гей та цоб, та цабе! — от і вся невеличка наука погонича (Мирний, II, 1954, 111); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха «соб», треба повертати вліво, «цабе» — вправо (Тют., Вир, 1964, 366). 2. присл.  Словник української мови в 11 томах